очки несміливо встала й несміливо вийшла до гостя. Навіщо щось бабуся покарала їй бути перед гостями озутою в туфельки, які Тома ледве і не забула почепити, коли її покликали.
У кімнаті на дивані вальяжно сидів елегантний чоловік самовпевнений, потужного статури, і оцінююче поглядав на неї, худишку, несміливо застряглу в дверях. Вона пройшла за жесту долоні бабусі і встала прямо перед ним, а він все її розглядав.
- Ну-ка, покажися. Хм, нічого, - вона опустила соромливо очі, і щоки її залилися рум'янцем, - Гаразд, добро, зійде. - Було видно, що гість поспішає швидше піти. Але піти він збирався явно не один. Потім заговорила бабуся:
- Іди, одягайся на вулицю, ми тебе чекаємо. Поїдеш, прокату, складеш молодій людині компанію. Тільки куртку вкрити і все, в машині не замерзнеш.
- У мене теж не холодно, - процідив гість, - скоріше навіть буде спекотно.
Тома пішла одягати куртку. Крізь шелестіння одягу вона вловлювала окремі, що долинали з кухні фрази.
- Ви вже обережніше з нею, не бийте. Незнайомець презирливо хмикнув: - її не можна бити? - А потім також недбало кинув, - Та ну, хіба що невеликий урок викласти, щоб була слухняною дівчинкою.
Пропозиція поїхати з незнайомцем кудись, а тим більше слова про те, що її можуть побити, схвилювали і чимало налякали Тамару. Страх зробив її руху скутими, кроки несміливими.
Ще раз оглянувши бідолаху, слухняно чекав його в коридорі, незнайомець відсторонився, пропускаючи її вперед себе до виходу, а потім діловито, не подивившись на Бабцю, перевалюється ходою вийшов слідом. Спускаючись сходами, зронив:
- Не тремти, будеш мене слухати, нічого поганого тобі не зроблю. Але краще за мене не злити. Я і так сьогодні надто злий, ти і так потрапила мені не в добрий час, так що не дратуй мене більше!
Дівчинка-підліток, що йшла з трудом у своїх туфельках по сходах вниз, здавалася зовсім дрібноту поруч з величезним бугаєм, який вів її до своєї машини з тонованим склом, такою ж потужною, готової забрати в себе Тамару і відвезти із звичного світу в пекло, з якого було не вибратися. Та тут вона ще й спіткнулася, худенькі ніжки підігнув, будучи на підборах, але чоловік підхопив її, не даючи впасти. Вона відчула його сильну руку. А він глузливо дивився на її ноги.
- Що, не тримають? - Вона сильно зніяковіла і від свого падіння і від того, яким поглядом він розглядає її ніжки. Вони вийшли з під'їзду, і вона слухняно і приречено сіла в машину.

У машині було темнувато, та й Тома особливо намагалася нікуди не дивитися, сиділа, опустивши очі. Що буде з нею сьогодні, що її чекає?
- Як тебе звуть?
- Тома, ви ж знаєте.
- Коли я питаю, будь добра відповідати прямо! Клич мене Алекс.
Вони звернули на самотню дорогу, довго ще їхали і, нарешті, машина зупинилася біля віддаленого хутора.
- Ну, прибутку, вивантажують, - і Алекс завів її у передпокій, увімкнув світло і закрив двері.
- Тепер нам тут ніхто не перешкодить, проходь, знімай одяг, роззуватися. Та повернись сюди, а то там так і не розглядали, за що гроші платив. Подивимося сьогодні, стоїш ти цих бабок.
Він підняв її голову за підборіддя, розглядаючи обличчя. Потім, коли вона скинула туфлі, він став повільно розглядати її довге ступні з рівними пальчиками. Тома вступила голі дівчата 18 років голову, збентежився під цим оцінюючим поглядом, нервово по-жіночому стискаючи шкарпетки. Він доторкнувся до її скроні і провів рукою вниз по щоці, повчально піднявши їй підборіддя.
- Сьогодні ти мені їх відпрацювали по-повній, так? - Вона мовчала, - Послухай, коза, я тобі сказав бути слухняною, ти не зрозуміла?
- Я зрозуміла, - схаменулась дівчинка, намагаючись бути послужливо, починаючи розуміти, навіщо її привезли в цей будинок. У це ніяк не хотілося вірити, здавалося, якщо розлютити цього мужика, то він точно зробить щось погане, а якщо слухати, то все обійдеться.